- надимити
- -димлю, -миш, Пр.Наповнити димом, напустити диму; накурити.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
надимити — млю/, ми/ш; мн. надимля/ть; док. Напустити диму. || Курячи, наповнити що небудь тютюновим димом … Український тлумачний словник
надимити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
накадити — каджу/, ка/диш, док. 1) Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2) Здійняти куряву; напилити … Український тлумачний словник
накурити — 1 дієслово доконаного виду цигаркою; добути перегонкою накурити 2 дієслово доконаного виду напорошити, надимити … Орфографічний словник української мови